Чому дитина постійно проситься на руки: основні причини та як змінити ситуацію
І так цілий день. Не сидить, не лежить на самоті, постійно вимагає уваги, просить, щоб взяли на руки. А ви мрієте про те, щоб у вас було хоч півгодини на душ. Або хоча б годину на прогулянку. Або – щоб просто не поспішаючи випити чашку кави. Чому деякі діти такі неспокійні? Чому постійно просяться на руки?
Найпоширеніша причина – це, як ні дивно, ви самі
Хіба це не ви кожен раз брали новонародженого на руки, трохи він захниче в люльці? Не ви вколисували дитину на руках, щоб він заснув?
Ви Не кидали всі справи і неслися до дитини на кожен писк з манежу? Мова не про те, коли дійсно потрібно було ваше втручання, наприклад, якщо дитина захворіла. Чи не може сам перекинутися і кличе вас на допомогу. Або дуже збудився, і не може заснути.
Майже будь-яка дитина цілком може проводити час самостійно без вашого втручання:
- Він вивчає простір кімнати;
- Лежачи на животі, вивчає предмети та іграшки в полі зору;
- Він нескінченно крутить в ручках невигадливу брязкальце або пелюшку;
- Просто лежить і гулить – тренується розмовляти.
Так, при цьому дитина видає різні звуки: крекче, іноді покрикує. І нехай! Зовсім не обов’язково, трохи що, підскакувати до нього і брати на руки. Дитина живе своїм життям і вивчає навколишній світ.
Чим частіше ви берете дитину на руки, тим частіше він цього потребує
Ні, це не означає, що не потрібно брати на руки малюка! Звичайно потрібно! І ви це робите кожен раз, коли міняєте підгузник, коли забираєте його з люльки або з коляски, коли саджаєте в стільчик для годування, коли укладаєте/усаживаете в манеж під час неспання.
Іноді ви берете його на руки просто так, без приводу, щоб поспілкуватися, поцілувати, пограти з ним. Просто не треба цим зловживати.
- У дитини формуються звички.
- Якщо ви привчите його до рук, він буде проситися на руки.
- Якщо привчіть засинати на руках, він не зможе спати без цього.
Багато батьків стикаються з тим, що малюк не хоче залишатися сам, постійно плаче і вимагає, щоб його тримали на руках. Це може бути виснажливим, особливо якщо батькам необхідно займатися іншими справами. Але чому так відбувається? Чи є це просто примхою або ж нормальним проявом потреби у безпеці та любові?
Чи потрібно ігнорувати прохання дитини взяти її на руки
Відповідь однозначна – ні! Дитина не маніпулює вами, коли плаче. Для неї це єдиний спосіб комунікації, вираження своїх потреб. У перші місяці життя малюк особливо залежний від батьків, і його бажання бути на руках – це природна реакція на відчуття безпеки та тепла.
Проте важливо навчити дитину поступово почуватися комфортно і без постійного контакту з мамою чи татом. Для цього слід знайти баланс між задоволенням її потреб та вихованням самостійності.
Причини, чому дитина постійно проситься на руки:
- Базова потреба у безпеці. Діти, особливо новонароджені, почуваються найбільш комфортно в обіймах мами чи тата, оскільки це нагадує їм період внутрішньоутробного життя.
- Фізичний дискомфорт. Якщо у дитини болить животик, ріжуться зуби або вона відчуває будь-який інший дискомфорт, вона прагне до мами, щоб отримати заспокоєння.
- Звичка. Якщо батьки постійно носили дитину на руках без потреби, вона просто звикла до цього і не хоче залишатися сама.
- Страх розлуки. Приблизно з 6-8 місяців у дітей починається період тривоги розлуки – малюк боїться, що мама чи тато можуть зникнути, тому постійно хоче бути на руках.
- Перевтома або емоційне перенапруження. Діти можуть реагувати на зміни в оточенні, гучні звуки або велику кількість вражень, вимагаючи обіймів.
- Недостатня фізична активність. Якщо дитина не має можливості активно рухатися (наприклад, повзати, гратися на підлозі), вона може проситися на руки просто через брак фізичних навантажень.
Як навчити дитину бути спокійною і без рук:
- Забезпечте безпечний і цікавий простір. Використовуйте килимок для ігор, м’які подушки, розвиваючі іграшки, щоб дитина могла проводити час сама, вивчаючи світ навколо.
- Носіть дитину в слінгу або ерго-рюкзаку. Це дасть можливість малюкові відчувати тепло мами, але звільнить її руки для інших справ.
- Поступово збільшуйте час, коли дитина грається самостійно. Спочатку це можуть бути лише 2-3 хвилини, але поступово дитина навчиться залишатися сама довше.
- Говоріть з дитиною, навіть якщо не тримаєте її на руках. Якщо ви перебуваєте в іншій частині кімнати, підтримуйте зоровий контакт і розмовляйте, щоб вона знала, що ви поруч.
- Створіть ритуали засинання без рук. Якщо дитина звикла засинати тільки на руках, спробуйте спочатку покласти її у ліжечко, а потім гладити чи співати колискову.
- Дайте дитині можливість більше рухатися. Якщо дитина активна протягом дня, то її потреба в тому, щоб бути на руках, зменшиться.
- Відволікайте увагу. Коли малюк починає плакати і проситися на руки, запропонуйте йому цікаву іграшку або покажіть щось нове.
Головне – не намагатися різко «відучити» дитину від рук, адже це може викликати у неї ще більший стрес. Замість цього поступово формуйте у неї відчуття безпеки і самостійності, щоб вона могла комфортно досліджувати світ навколо.